Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №46 "Краплинка"

 





88888888

hotlog_r+=+(screen.colorDepth? screen.colorDepth:screen.pixelDepth))+
x+screen.height++screen.width+!-- document.write(+ + javascript+ http://www.liveinternet.ru/click;klasnaocinka* title=*****HotLog: показано количество посетителей за сегодня и всего) //-- alt=

Батьківський лекторій

 

 

     

Інформація для вас, шановні батьки!

                                                

 

 

Багато цікавої інформації на сторінці закладу у соціальній мережі «Фейсбук»

https://www.facebook.com/groups/375346339653709

 

 

 

Youtube канал СДНЗ (ясла-садок) №46 «Краплинка»

https://www.youtube.com/channel/UCdJTKL54CE58kvbCeELfRAQ

 

Іскорки суперсил. Платформа розвитку дошкільнят НУМО https://numo.mon.gov.ua/puppet-show

 

Дорожня карта реабілітаційної та післяреабіліційної допомоги мешканцям області https://padlet.com/volegova2186/46-juwgeso6bq9l5p9i/wish/2860079119

 

Платформи Дія. Освіта https://osvita.diia.gov.ua/ Мета - допомогати українцям розвинути цифрові навички, щоб потужніше проявляти себе в професії, швидше навчатися, легше спілкуватися з рідними на відстані, а також бути в безпеці онлайн.

 

Міжвідомча координаційна рада з питань охорони ментального здоров’я та надання психологічної допомоги особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України МКІП обласні військові адміністрації забезпечують активну участь та всебічну підтримку і комунікацію «Всеукраїнській програмі ментального здоров’я «Ти як?»

 

Департамент кіберполіції спільно з партнерами розробили електронну платформу "МРІЯ", яка створена для об'єднання проєктів, реалізованих у синергії партнерства Кіберполіції України та волонтерів. Основна мета проєкту - протидія кремлівській пропаганді та фейковим або проросійським ресурсам у мережі Інтернет. Детальніше ознайомитися з нею можете за посиланням   https://mriya.social/

 

 

 

 

 

 

Консультація «Формування безпечної поведінки дітей: мінна та вибухонебезпека»

 

Основна умова мінної безпеки дошкільників – пильність дорослих, постійний контроль за діяльністю дітей під час прогулянок та в разі перебування дітей за межами безпечного місця, поінформованість близьких людей про можливі ризики.
  Вивчіть із дітьми чотири правила мінної безпеки
1.Під час прогулянок уважно дивіться під ноги та навколо себе, особливо в парку, лісі, біля водойм тощо.
2.Не наближайтеся до покинутих речей, як – от іграшки, книжки, пакунки, сумки тощо, і не торкайтеся до них – там може бути сховано вибухонебезпечні предмети.
3.Негайно повідомте дорослих про знахідку.
4.Бачите щось підозріле: не підходьте та не чіпайте.
Використовуйте для цього казки, загадки, вірші, ігрові ситуації, мультфільми, різні види театру.
Формуйте в дітей практичні навички за допомогою різних видів ігор, наприклад: 
-словесні – «Можна або ні»,  «Безпечно – небезпечно»
-настільно – друкованих – «Прогулянка з псом патроном», «Безпечне лото»;
-рухливих – «Безпечна стежинка», «Безпечна прогулянка», «Крокуй обережно».
 
Розпізнаємо вибухонебезпечні предмети : картки – порівняння
 
Картки- порівняння вибухонебезпечних предметів із добре знайомими допоможуть навчити дітей розпізнавати вибухонебезпечні предмети та вивчити головне правило: « Не підходь! Не чіпай! Повідом чи телефонуй 101!»
 
ГРАНАТА
 Покажіть зображення гранати й запитайте в дітей, чи знають вони, що це.
Запитайте, на що їм схожий цей предмет. Вислухайте всі їхні варіанти. Розкажіть, що це граната. Вона схожа на фрукт – гранат, який ми добре знаємо. На відміну від фрукта граната небезпечна для людей, адже замість ягідок у неї  - механізм, що вибухає. Такі гранати не ростуть на деревах, але їх можуть приклеїти до стовбурів, заховати серед трави, кущів у парках. Лісах. На майданчиках чи в побутових предметах у тих містах, де були бойові дії.
 
МІНА – МЕТЕЛИК
Покажіть дітям зображення міни.
Запитайте, на що вона схожа. Вислухайте всі варіанти. Відтак скажіть, що, хоч міна і нагадує красивого метелика, вона дуже небезпечна. Міна невелика розміром – як долоня. Може бути зеленою або коричневою. Вона може вибухнути, якщо до неї торкнутися чи сама по собі. Тому наближатись до цього поганого «метелика» дуже небезпечно. Міна може ховатися у траві, біля кущів чи під будинком у тих містах, де були бойові дії. 
 
МІНА -  МУЗИЧНА КОЛОНКА
Покажіть дітям це зображення й запитайте, чи знають вони, що це. Запитайте, на що їм  схожий цей предмет. Послухайте варіанти дітей. Далі поясніть, що це міна. Вона дуже небезпечна хоч і схожа на безпечні предмети: музичну колонку, старий телевізор на ніжках, радіоприймач, маленьку сумочку, гаманець.
Розкажіть, що ця міна розміром з книжку, зеленого кольору. Вона може бути на землі, на деревах чи навіть на парканах. Наголосіть, що підходити до міни, а тим паче чіпати її не
 можна. Потрібно обережно відійти назад і
 повідомити дорослих про неї.
 
МІНА – БАНКА
Покажіть дітям картинку  та запитайте, на що схожа міна, зображена на ній. Після того як послухаєте варіанти дітей, поясніть, що це міна. Вона може бути темно – зеленого або темно – коричневого кольору. За розміром – як невелика банка з вареням, зеленим горошком чи газованим напоєм. Цю міну закопують повністю у ґрунт, ззовні залишається тільки пристрій для підриву. Якщо його зачепити, то міна вибухає із землі, як жабка, вибухає та уражає множинними дрібними осколками. Тому потрібно уважно дивитися під ноги.
Закінчуючи розмову, нагадайте дітям три основні правила: «Не підходь! Не чіпай! Повідом чи зателефонуй 101!».
 
Використані джерела: «Порадник для вихователів «Подбайте про безпеку дітей»» 2023 р. ЮНІСЕФ, ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти».
 
 
КОНСУЛЬТАЦІЯ ЛОГОПЕДА ДЛЯ БАТЬКІВ "ЖИВІ ПИСЬМЕННИКИ.БАТЬКАМ" частина перша

 

       Як же заохотити дітей та підлітків до читання? Як максимально розкрити потенціал цього унікального процесу? Як завдяки книжкам стати ближчими зі своїми дітьми?
      Як розважитися в родинному колі? Як почати складну розмову про давно наболіле?  Батьки часто не знають, яку книжку обрати для читання з дитиною і як її обговорити,
коли там фігурують складні теми – втрата, інакшість, агресія чи страх...
      Відповіді на ці запитання  спробували дати в посібнику «Живі письменники. Батькам», де зібрано 50 книжок для дітей віком від 6 до 10 років. Їх для вас обирали, обговорювали, опрацьовували та описували експертки – справжні фахівчині своєї справи. 

Посилання на посібник:

https://padlet.com/volegova2186/46-juwgeso6bq9l5p9i/wish/2634961258 

 

  " Золоті правила сімейного виховання за В. Сухомлинським"


      Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ важав що виховувати дитину – велике мистецтво, так як сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Батькам щоденно доводиться шукати шляхи підходу до дітей, думати над вирішенням багатьох конкретних ситуацій. У повсякденному спілкуванні з батьками дитина вчиться пізнавати світ, брати приклад із них, набуває життєвого досвіду, засвоює правила поведінки. В сім’ї дитина набуває першого досвіду, розвиває перші почуття громадянськості. Якщо батькам притаманний широкий кругозір, практичне ставлення до всього, що відбувається в нашій країні, то і дитина, поділяючи з ними настрій, приєднуючись до їхніх справ і турбот, засвоює відповідні моральні норми та правила.
       Основні правила сімейного виховання :
·Дітей треба вчити дивитися на людей людськими очима.
·Справжня мудрість вихователя- батька, матері - в умінні дати тдитині щастя. Щастя дитинства- це спокійне домашнє вогнище,що дає тепло та їжу.
·Пам'ятайте, що з маленьких , немовби невинних корінців неробства беруть початок суспільні біди.
·Не бійтеся дитячої праці. Не оберігайте від неї своїх малюків. Пам'ятайте, дитина осягаючи незрівнянне щастя праці пізнає саму себе стає помічником мамі і татові  у вихованні.
·Знайте, що міра покірності, слухняності визначається рівнем батьківської відповідальності.
·Пам'ятайте, що діти переживають ваше падіння як особисте горе, сприймають вашу радість як свою. Бережіть дитячу любов до людини, зміцнюйте віру в людину.
·Пам'ятайте, що перш ніж дитина усвідомить, що вона майбутній громадянин, вона повинна навчитися платити добром за добро, створювати своїми руками щастя і радість для людей.

 

Дякуємо «Благодійного фонду імені Іллі Грабара» за подаровану  дитячу літературу. Цікаві книжечки отримає кожна група закладу до Дня знань 1 вересня.

 

 

 

Умови роботи

Спеціального дошкільного

 навчального закладу (ясла-садок) №46 «Краплинка»

 в період дії правового режиму воєнного стану

 

З 29.08.22 ЗДО відновив ОСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ на 8 груп в режимі навчального року: сніданок о 8.30, з 9.00 - ПОЧАТОК ПЕРШОГО ЗАНЯТТЯ. Щоб не  розсіювати увагу дітей та не відволікати дітей та педагогів від провадження освітнього процесу - прийом вихованців здійснюється виключно до 8.30. ДЯКУЄМО ЗА РОЗУМІННЯ.

 

Шановні мами й тата!
               Під час повітряної тривоги ВСІ  ПРАЦІВНИКИ закладу знаходяться в укриттях РАЗОМ З ВИХОВАНЦЯМИ. Тому, бажано приводити і забирати дітей ДО або ПІСЛЯ тривоги. Якщо зранку  тривога застала Вас вдома або по дорозі в садок, не наражайте на небезпеку себе та малюка поспішаючи в садочок,  а пройдіть у найближче укриття та надішліть повідомлення вихователям, що Ви будете після відбою. Після закінчення тривоги працівники закладу раду зустрінуть Вас та Вашого малюка.
                 Якщо ж тривога почалась, коли Ви знаходилися в безпосередній близькості від садочка, то не треба телефонувати працівникам закладу, щоб вас зустрічали. В цей час вони знаходяться в укриттях і не мають права їх залишати. Ви знаєте в яких укриттях знаходиться ваша група. Тому необхідно спуститись з дитиною в укриття і там безпосередньо передати її вихователю (за необхідності, можна почекати відбою в нашому садочковому найпростішиму пристосованоу укритті). 
              Якщо ви хочете забрати малюка під час тривоги, майте на увазі, ЩО ВСІ ПРАЦІВНИКИ РАЗОМ З ДІТЬМИ знаходяться в укриттях і не мають права їх залишати, щоб вивести Вам дитину і наразити на небезпеку її, себе і залишити без нагляду вихованців в сховищі.  Вхід на територію установи відчинено, але всі вхідні двері в будівлю зачинені. Тому Ви можете особисто спуститись в сховище і забрати малюка або залишитись з ним до відбою. Давайте не будемо нехтувати елементарними правилами поведінки і наражати на небезпеку себе та оточуючих, адже головна цінність - ЦЕ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я.
             Разом з вами переживаємо труднощі військового стану, відчуваємо  біль за загиблими та чекаю ПЕРЕМОГИ ТА МИРУ! Дякую за розуміння.
З повагою - директор закладу Лілія Сорока.

 

Консультація: "Безпека життєдіяльності - працюємо з батьками"

 

                      Формування відповідального ставлення до власної безпеки має відбуватися на всіх етапах життя людини, а розпочинати його варто з раннього дитинства. Дорослі (педагоги, батьки) основну свою місію здебільшого вбачають у тому, щоб захищати та оберігати дитину, але дуже важливо – підготувати її саму до реального життя, насиченого різними подіями, зустрічами, ситуаціями, подекуди небезпечними. Тобто навчити дитину безпечно поводитись самостійно у довкіллі (предметному, природному, соціальному).

                         Дошкільний вік характеризується зростанням рухової активності, фізичних можливостей дитини, підвищенням допитливості, прагненням до самостійності. За відсутності життєвого досвіду це нерідко може призводити до виникнення травмонебезпечних ситуацій. У Законі України «Про дошкільну освіту» продекларовано: дитина має право на безпечні та нешкідливі для здоров»я умови утримання. Тож захистити дитину від можливих небезпек і навчити безпечно взаємодіяти з довкіллям - одне з провідних державних завдань, визначених у головному документі дошкільної освіти - Базовому компоненті.

                 Тож охорона та зміцнення здоров»я, безпека дітей є головною стратегією, пріоритетом у роботі дошкільного закладу. Тільки завдяки спільним зусиллям педагогів, психологів, медиків, батьків у справі охорони життя і збереження здоров»я дошкільнят можна не тільки захистити їх від небезпеки, а й закласти основи безпечної поведінки, підгодувати до подальшого шкільного, більш самостійного життя.

 

ПАМ'ЯТКИ ІЗ ПИТАНЬ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 

 І. Електробезпека

1. Не залишати дітей з увімкненими електроприладами (праска, телевізор,
настільна лампа, електрообігрівач, магнітофон, комп'ютер тощо).

2.Не дозволяти дітям вмикати та вимикати електроприлади.
3. На розетки поставити заглушки.

4.   Не вмикати в одну розетку більше ніж два електроприлади.

5. Не   прикрашати   новорічну  ялинку   одночасно електрогірляндами   і «дощиком» із фольги: це може призвести до короткого замикання і пожежі.

 

ІІ. Безпека користування газовими приладами

1. Не залишати дітей наодинці з увімкненими газовими приладами.

2. Не дозволяти дітям торкатись до газових приладів, вмикати та вимикати їх.

3. Не обігрівати приміщення за допомогою газової плити: це може призвести до отруєння продуктами згоряння. Найбільш чутливими до отрути є діти.

 

III.Пожежна безпека

1.Джерела  вогню  (сірники,  запальнички  та  ін.)  потрібно  зберігати  у недоступному для дітей місці.

2. Легкозаймисті речовини (спирт; рідини, що містять спирт; лаки; фарби; розчинники; бензин; олію та ін.) потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.

3. Під час відпочинку на природі не потрібно розпалювати і дозволяти це робити дітям.

4. Не дозволяти дітям користуватись відкритим вогнем.

5. За потреби спалювання сміття робити за відсутності дітей.

6. Не курити в присутності дітей і не залишати недопалки.

 

IV.Безпека в побуті

1.  Загальні вимоги

1.1.         Навчити   дитину   безпечних   ігор.   Не   дозволяти   проводити   ігри, пов'язані   зі   схованками   в   шафах  та   інших   предметах,   що   зачиняються, за занавісками та з пересуванням у темряві.

1.2. Якщо дитина має окрему кімнату, то всі її речі мають знаходитись на висоті піднятої руки. Слід стежити, щоб у дитини не було потреби діставати щось зі стільця чи табуретки. Над ліжком не повинні висіти ніякі предмети.

1.3. Лампи в електроприладах повинні бути повністю закриті плафонами.

1.4. Гострі,  ріжучі,  колючі  і  крихкі  предмети  повинні  знаходитись,  у недоступному для дітей місці.

1.5. Особливу увагу потрібно звернути на зберігання ліків. Лаки повинні зберігатися зачиненій шафі.

1.6. Іграшки   не   повинні   бути   небезпечними   для   дитини   (лазерні іграшки, кулькові та водяні  пістолети). Якщо  іграшка розбираєгься, то її складові  частини  за розмірами  повинні  бути такими,  що  не  вміщаються в рот, ніс, вухо. Перевірте іграшки щодо можливості розбивання (осколки можуть поранити дитину).

1.7. Із сумісними іграми з дітьми не використовуйте петарди.

 

2.Безпека на кухні

2.1. Столові прибори для дитини повинні бути такими, що не б'ються.

2.2. Обідній стіл та стілець повинні бути дібрані відповідно до росту дитини.

2.3. Над обіднім столом не повинні висіти полиці або окремі предмети кухонного обладнання.

2.4.Усі спеції, як сипкі так і рідкі, повинні зберігатись у недоступному для дитини місці.

2.5. Якщо виникла потреба користуватися виделкою і ножем, то їжу дитині повинні порізати дорослі.

2.6. Краї чашок та склянок не повинні мати тріщин і щербинок.

2.7. На плиті ручки сковорідок і носик чайника потрібно повернути до стіни.

2.8. Гарячу їжу необхідно  розливати лише на столі,  а не переносити тарілки з нею від плити до столу.

2.9. У присутності дитини бажано користуватися конфорками другого ряду.

2.10. Якщо дитина не дістає до крана з водою, то вона може користуватися змоченим рушником.

 

3.  Безпека у ванній кімнаті

3.1. Для дитини слід мати дитячі миючі засоби. Миючі засоби, якими користуються  дорослі,   є   шкідливими   для   дитини   і   повинні   зберігатись в недоступному для місці.

3.2. Підлогу потрібно покривати не слизьким килимком.

3.3. Двері   ванної   кімнати   повинні   закриватись   на   гачок   чи   засув, розміщений у третій частині, зверху.

3.4. Не можна залишати дітей наодинці під час купання.

 

4.  Безпека на балконі

4.1. Не можна залишати дітей на балконі.

4.2. Не можна дозволяти дітям проводити рухливі ігри на балконі

4.3. На балконі  потрібно  закрити  щілини,  через  які  можуть випадати дитячі іграшки.

4.4. У присутності дітей не можна нахилятися із балкона.

4.5. Балкон повинен закриватись із кімнати на гачок чи засув, розміщений у третій частині зверху.

 

5.  Попередження травматизму під час відпочинку

5.1. Не залишайте дітей без нагляду.

5.2.        Перевірте    обладнання   дитячого    майданчика,    щоб   запевнитися у   відсутності   чинників,   що   можуть   спричинити   травмування.   Особливо уважно обстежте пісок: у ньому можуть міститися скло та гострі металеві предмети.

5.3. Огляньте територію навколо будинку і перевірте наявність відкритих підвалів,  каналізаційний люків,   ям,  електрощитів,  недобудованих об'єктів, стоянок автотранспорту тощо.

 

V. Безпека дорожнього руху

1. Виконуйте правила дорожнього руху.

2.   Проаналізуйте   місце   проживання   на  предмет  оцінку   інтенсивності дорожнього руху.

3.   Дозволяйте старшим дітям самостійно переходити дорогу за повної відсутності руху: автотранспорту або велосипедистів.

4.  Пам'ятайте, отруйні гази машин — небезпечні для дітей.

 

Щоб уберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил: Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

 

-   не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

- вчити дитину користуватися дверним вічком;

-        не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

- заборонити підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

-   заборонити бавитися ріжучими, гострим та вибухонебезпечними предметами;

- не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

- запобігати формуванню у дитини жорстокого ставлення до тварин, не дозволяти дражнити тварин;

-     не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

-    не дозволяти виходити самим на балкон, відчиняти вікна;

-       не дозволяти визирати у відчинене вікно;

- вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я! 

Попередження травматизму серед дітей

під час відпустки батьків

Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

-   під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

-   регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри;

- користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення;

-  дозуйте перебування дитини у воді; щоб організм не зазнав переохолодження;

-  не залишайте дитину біля водойми без нагляду;

-    не дозволяйте дитині купатися та стрибати у воду в неперевірених місцях;

-      для купання обирайте не засмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;

- не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує її зріст , на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;

- забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;

-     не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу);

-  забороняти ходити до лісу без супроводу дорослого родича;

-  під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не вживайте незнайомі ягоди, рослини та гриби;

- не розводьте в лісі багаття; а за необхідності розмістіть вогнище на відкритому місці; після використання ретельно залийте водою та засипте землею всі залишки;

-   обстежте місця установки намету з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолам, мурахами, павуками;

-   для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки;

-  не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

Попередження  дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

Шановні батьки!

Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.

У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:

- не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;

-  не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

-     вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватися підземним переходом;

-    на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;

- при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;

-   не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;

-      вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);

- не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;

- не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;

- не дозволяти дітям грати з м’ячем,кататися на велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.

 

Попередження пожежі від пустощів та необережного поводження з вогнем

 

Шановні батьки!

 Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

- зберігати сірники в місцях недоступних дітям;

-         не дозволяти дітям розводити багаття;

- не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

- не дозволяти користуватися газовими приладами;

- не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

-     не залишати малолітніх дітей без нагляду;

- не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

-        не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

- не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори;

-  не зберігати на балконах легко займисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

-         не сушити речі над газовою плитою;

- не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

- не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

-         не палити в ліжку.

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей!

Шановні батьки! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

 

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

Ви повинні знати про кожен крок вашої дитини, бо її життя знаходиться у ваших руках.

Шановні батьки, нехай життя посміхається щирою усмішкою вам та вашим родинам, а ваші діти тішать вас своїми вчинками та здобутками. А дітям бажаємо міцного здоров'я, гарного настрою, веселих друзів, цікавих мандрувань та безпечної допитливості.

 

 

 

Консультація для батьків: «Експерементуємо вдома»

 

В. О. Сухомлинський говорив: "Умійте відкрити перед дитиною в навколишньому світіщосьодне, але відкрити так, щоб шматочок життя заграв перед дітьми усіма барвами веселки»

 Залишайте завжди щось недомовлене, щоб дитині захотілося ще і ще раз повернутися до тому, що він дізнався "

Відомо, що ні одну виховну або освітню задачу не можна вирішувати без участі батьків, без тісного з ними контакту. Адже навіть в створенні куточків експериментування велике місце займають батьки, без їх допомоги ми виглядали б дуже бідно. При цьому найчастіше у батьків виникає питання: "А навіщо? Навіщо нам займатися цією діяльністю?" На допомогу приходятьіндивідуальнібесіди, наочна агітація (виставка книг) йде планомірне переконання батьків в тому, що необхідно підтримувати пізнавальнийінтересдітей, їх прагнення пізнати нове, самостійно з'ясувати незрозуміле, бажання вникнути в суть предметів, явищ, дійсності.

При цьому вирішуються такі завдання:

 1. Уміння бачити взаємозв'язки і взаємозалежності. Здатність бачити розмаїття світу.

2. Розвиток власного пізнавального досвіду в узагальненому вигляді за допомогою наочних засобів (еталонів, символів, умовних замінників, моделей).

3. Включення в розумову діяльність моделюють і перетворюють дій.

4. Підтримка у дітей ініціативи, кмітливості, допитливості, критичності, самостійності.

5. Розвиток вміння спільної діяльності не тільки між дитиною і дорослим, а й між дітьми

1. У ванній кімнаті дозвольте грати з порожніми баночками, флаконами, мильницями ( "Куди більше води помістилося? Куди вода легше набирається? Звідки воду легше вилити? Чим швидше набрати воду в ванночку, відром або губкою?")

Це допоможе дитині досліджувати і визначати характеристику предметів, розвивати спостережливість.

2. При прибиранні кімнати, запитайте у дитини, як він вважає, з чого потрібно почати? Що для цього потрібно? Що він зробить сам? У чому йому знадобиться допомога?

Подібна ситуація розвиває спостережливість, вміння планувати і розраховувати свої сили.

. Займаючись ремонтом в кімнаті, дізнайтеся, якого кольору шпалери він хотів би бачити в своїй кімнаті? На що б йому приємно було дивитися? Як він думає, де найкраще повісити його малюнки?

Це допоможе дитині навчитися висловлюватисудження, фантазувати, аргументувати свою точку зору.

4. Запропонуйте поекспериментувати з предметами (тонуть або плавають у воді). Як думаєш, потоне пляшка чи ні? Що буде, якщо в неї набрати води? Скільки, по-твоєму, води потрібнонабрати, щоб потонула? Якщо притулиш, а потім відпустиш, що буде?

Це допоможе зрозуміти, що таке обсяг, робити відкриття і сміливіше експериментувати.

5. Поливаючи квіти, запитаєте: чи всі рослини треба однаково поливати? Чому? Чиможна, побризкати всі рослини водою, а рихлити землю у всіх рослин?

Це допоможе виховати дбайливе ставлення до природи і сформувати знання про рослини, способи догляду за ними.

«Розкажи - і я забуду, покажи - і я запам'ятаю, дай с пробувати - і я розумію.»

1. Заохочувати цікавість, яке породжує потребу в нових враженнях, допитливість: вона породжує потребу в дослідженні.

2. Надавати можливість дитині діяти з різними предметами і матеріалами, заохочувати експериментування з ними, формуючи бажання пізнавати нове, тому що це цікаво і приємно, допомагати йому в цьому своєю участю.

3. Якщо у вас виникає необхідність щось заборонити, то обов'язково поясніть, чому ви це забороняєте і допоможітьвизначити, що можна або як можна.

4. Проявляючи зацікавленість до діяльності дитини, розмовляйте з ним про його наміри, цілі (це навчить його цілепокладання, про те, як домогтися бажаного результату (це допоможе усвідомити процес діяльності). Розпитайте про результати діяльності, про те, як дитина їх досяг ( він придбає вміння формулювати висновки, розмірковуючи і аргументуючи).

5. З раннього дитинства спонукайте малюка доводити початусправу до кінця, емоційно оцінюйте його вольові зусилля і активність. Ваша позитивна оцінка для нього важливіше за все.

І пам'ятайте: "Найкраще відкриття - то, яке дитина робить сама".

Ральф У. ЕмерсонДіти будь-якого віку люблять наукові експерименти. Їх спрага до різноманітних дослідів просто безмежна. Пропонуємо до уваги декілька цікавих та простих експериментів, які не потребують багато часу та фінансових витрат

Океан в пляшці
Для досліду знадобиться велика пляшка з водою, воронка, рослина олія та синій харчовий барвник.
Пляшка заповнюється водою на 1/3 об’єму. В неї слід додати декілька крапель барвника та ретельно перемішати. Далі додається рослинна олія. Пляшка щільно закривається кришкою. Її слід перевернути догори дном і насолоджуватись живим океаном.

Незвичне надування повітряної кульки
Для досліду знадобиться пластикова пляшка, 50-100 мл столового оцту, 2-3 ч.л. харчової соди, повітряна кулька.
В порожню пляшку наливається оцет. У повітряну кульку слід насипати соду. Її необхідно надіти на горловину пляшки таким чином, щоб сода одразу не висипалася. Далі кульку слід підняти над газу, що швидко надує кульку шийкою і чекати реакції оцту і соди, в результаті якої почнеться активне утворення вуглекислого газу, що швидко надує кульку

Різнокольоровий танець
Для яскраво експерименту слід підготувати тарілку, жирне молоко, рідкий мийний засіб, ватні палички та харчові барвники.
В тарілку додається молоко, кілька крапель барвника. У миючий засіб слід занурити ватну паличку

, ім доторкнутися нею до центру тарілки. Молоко буде рухатись, переміщуючи кольори між собою.

Об’ємні фарби
Для виготовлення фарб слід взяти борошно, сіль, розпушувач для тіста, воду та харчові барвники. Інгредієнти перемішуються між собою для отримання необхідної консистенції. За допомогою фарб можна створювати об’ємні картини.

 

 

Які іграшки необхідні дітям. Консультація для батьків

 

Розвиток багатого емоційного світу дитини важко уявити без іграшок. Саме вони дозволяють дитині виразити свої відчуття, досліджувати навколишній світ, вчать спілкуватися і пізнавати себе. Тільки сама дитина здатна вибрати з величезної кількості іграшок саме те, що їй необхідне. У кожної дитини має бути така іграшка, якій вона може поскаржитися, яку посварити і покарати, пожаліти і втішити. Саме вона допоможе подолати їй страх самотності, коли батьки кудись підуть, страх темноти, коли вимикається світло і треба заснути, але не наодинці, а з подружкою-іграшкою.   Поза сумнівом, у дитини має бути певний набір іграшок, які сприятимуть розвитку її сприйняття, мислення, кругозору, що дозволяють їй програвати реальні і казкові ситуації, наслідувати дорослим. Серед них:

 1. Іграшки з реального життя: лялькове сімейство (може бути і сім'я звіряток), ляльковий будиночок, меблі, посуд, машини, човен, каса, ваги, медичне і перукарське приладдя, годинник, пральні машини, плити, телевізори, крейда і дошка, музичні інструменти, залізниці, телефон та ін.

2. Іграшки, що допомагають «виплеснути» агресію: солдатики, рушниці, мечі, надувні груші, подушки, гумові іграшки, скакалки, кеглі, дротики для метання та ін.

3. Іграшки для розвитку творчої фантазії і самовираження: кубики, матрьошки, пірамідки, конструктори, азбуки, настільні ігри, розрізні картинки або листівки, фарби пластилін, мозаїка, набори для рукоділля, нитки, шматочки тканини, папір для аплікацій, клей тощо. Для 2-річних дітей доречними будуть великий різнокольоровий м'яч, який не закочується під меблі, пірамідки, м'які та пухнасті іграшки, які діти вже не тягнуть до рота, а ось засинають з ними дуже добре. Велика пластмасова машина або коробка вже з цього віку привчатиме дитину до акуратності, самостійності, оскільки в них повинні складатися після гри кубики, м'ячі, гумові і м'які іграшки. Добре, якщо вже в цьому віці у малюка буде своє ігрове місце в квартирі, а у іграшок теж свій будиночок. У три роки набір іграшок розширюється. До яскравих, різноколірних, з чіткою формою іграшок додаються прості конструктори, які малюки збирають разом з дорослими, завжди при цьому випробовуючи задоволення і захоплення від того, що з дивних шматочків може вийти чудова, зрозуміла дитині фігура-іграшка. Діти грають у «доньки-матері», в «тата і маму», в «крамницю», в «лікаря», «дитячий садок» тощо. Іграшки в цьому віці збільшуються в розмірах (велика лялька, великий ведмідь). Доцільно придбати дитині обладнання для перукарні, чайний і столовий сервіз, приладдя доктора Айболитя, меблі й інші предмети, що відображають різні сторони реальності. Основна вимога - «побутові іграшки» мають бути схожими на «оригінал» і бути досить міцними. В чотири роки рольова гра стає основним видом діяльності дитини. Ускладняються зміст гри, багато іграшок стають непотрібними, оскільки дитяча фантазія здатна перетворити конкретні предмети на уявні. Так, олівець може стати чарівною паличкою, зелене листя - грошима, намальовані орнаменти на папері - килимами в ляльковій квартирі. Саме тому в такому віці найбільшу користь дитині принесуть не дорогі і даремні іграшки, а функціональні, нехай навіть зроблені своїми руками. Десь у п'ять років крупні іграшки поступово перестають займати дитину і переміщаються з ігрової зони на крісла, ліжка, шафи. А ось набори звіряток, солдатиків, лялькових сімей завойовують інтерес і емоції дитини. З'являється велика можливість для програвання різних варіантів з одними і тими ж іграшками. Шестирічній дитині вже цікавіші не статичні і конкретні іграшки - вона буде рада незвичайному конструктору, моделям кораблів і літаків, красивим фломастерам і цікавій настільній грі, розбірному роботу-трансформеру, набору для шиття і в'язання. Дітям дуже подобаються іграшки, зроблені власними руками, особливо, якщо вони стають корисними для інших. Діти люблять у цьому віці робити іграшки-подарунки (кухонні прихватки, серветки, прикраси). Радість і гордість викликає в дитині той факт, що він вміє робити добро навколишнім. Іграшкові магазини йдуть на другий план, а найбільший інтерес у дітей викликають прилавки з канцелярським приладдям, будівельними матеріалами, нитками і ґудзиками. Дитина сама готує себе до зміни виду діяльності і шкільного навчання. Надалі дитина сама зробить «інвентаризацію» своїх іграшок. Ніколи не примушуйте дитини своїми руками викидати зламані або застарілі іграшки! Для неї це символи її розвитку, з кожною пов'язані позитивні емоції і переживання. Це її дитячі спогади, це її друзі. Доречнішим буде відремонтувати їх і віддати іншим дітям, подарувати у дитячий садок, дитині, якій не пощастило і батьки не купують їй іграшок. Які іграшки не можна купувати дітям? В першу чергу, купуючи іграшку для будь-якого віку, звертайте увагу на матеріали, з яких виготовлена річ. Дуже часто дешеві несертифіковані дитячі іграшки містять такі небезпечні речовини, як свинець, кадмій, нікель, миш'як. Крім матеріалу, звертайте увагу на зовнішній вигляд іграшок. На прилавках магазина можна знайти іграшки на будь-який смак і колір.  У гонитві за неординарністю не забувайте про розвивальний та виховний вплив іграшки на дитину. Дитячі іграшки є провідниками малюків у світ дорослих. Через ігри в свідомість дітей закладаються перші установки на життя. І дорослі несуть за це відповідальність! Даруйте своїм дітям радість не тільки у дні народження і на Новий рік, але й просто так, від гарного настрою. Грайтеся з дітьми щодня! Використані першоджерела:

 1.    Найден О. Українська народна іграшка в житті сучасної дитини. Ж-л «Палітра педагога» №1\2017. 2.    Низковська О. Іграшка в центрі уваги педагогічної спільноти. Ж-л «Дошкільне виховання» №1\2018. 3.    Орел Д. Розвивальна іграшка - реальність чи маркетинговий хід? Ж-л «Дошкільне виховання» №11\2017, 1\2018. - Копіювання дозволяється з цитуванням джерела (Квасилівський ЗДО): http://leleka.rv.ua/yaki-igrashky-neobhidni-dityam.-konsul-taciya-dlya-bat-kiv.htm

 

 

Ігровий простір дитини: закони розвитку дитячої гри

Конвенція ООН про права дитини закріплює право дітей на ігри. Тому кожна дитина, незалежно від умов, часу, відчуваючи потребу у грі, повинна мати гарантовані можливості для реалізації власних ігрових задумів. Провідний вид діяльності дітей дошкільного віку - сюжетно-рольова гра. Її вплив на формування соціальної компетентності дошкільника полягає у тому, що завдяки ігровому наслідуванню і рольовому перевтіленню дитина знайомиться з нормами і моделями людської діяльності та взаємовідносин, які стають зразками для її власної поведінки. Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки. Важливе значення гри полягає в тому, що діти в невимушеній формі, відтворюючи світ дорослих, засвоюють моральні норми, отримують уявлення про професійні та сімейні ролі. Гра забезпечує розвиток у дошкільників рухових, розумових та мовленнєвих навичок.

Діти, відображаючи в грі різні сторони життя та особливості діяльності дорослих, поповнюють і уточнюють свої знання про навколишній світ, вчаться співпереживати і відрізняти вимисел від реальності. Дитяча самостійна гра має ряд особливостей: Гра являє собою відображення дітьми навколишнього життя дій, діяльності людей, їх взаємовідносин в обстановці, створюваної дитячою уявою (У грі кімната може бути і морем, і лісом, і станцією метро, і вагоном залізниці). Діти надають обстановці те значення, яке обумовлено задумом і змістом гри. Гра має самодіяльний характер (Діти є творцями гри, її творцями. Вони, як уже зазначалося, відображають у ній свої знання про відомі їм життєвих явища і події, висловлюють своє ставлення до них).  У грі дитина поєднує і взаємопов'язує образ, ігрові дії і слова (Це не зовнішні ознаки гри, а сама сутність. У грі дитина живе діями і почуттями зображуваного героя. Діти не грають мовчки, навіть, коли дитина грає одна, вона розмовляє з іграшкою, веде діалог з уявним учасником гри, говорить за себе і за маму, за лікаря і хворого і т.д. За допомогою мовного спілкування в грі діти обмінюються думками, переживаннями, уточнюють сенс і зміст гри).  У процесі гри уточнюються і поглиблюються знання та уявлення дітей не тільки про речі, предмети і явища, але й правила і норми поведінки та спілкування, вчаться будувати свої взаємини, пізнають ази спілкування з навколишньою дійсністю. Сюжетно-рольова гра - провідний засіб виховання дружного колективу дітей в дошкільному віці, найважливіша форма організації їх життя. Це - активна діяльність дітей, в якій найбільш яскраво проявляється їх товариськість, прагнення разом з іншими здійснювати свої задуми, спільно жити і працювати. Зміст сюжетної гри і виконання ролі в ній, підпорядкування правилам поведінки і розвиток ігрових та дійсних взаємин, необхідність зробити для своєї гри іграшку, спорудити будівлю, погоджуючи дії з іншими гравцями і, надаючи, один одному допомогу в оволодінні трудовими навичками, - все це сприяє формуванню у дітей моральних почуттів, дружніх взаємин, організовує їх поведінку. Для успішної організації сюжетно-рольових ігор дітей необхідно дотримуватися  вимог до гри:  кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);  вживати ввічливі слова - необхідна умова культури спілкування;  ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях;  не забороняти дітям виявляти свою ініціативу щодо гри, а навпаки, всіляко підтримувати її.

Але щоб діти гралися, батькам радимо створювати удома належні умови, а саме: виділяти достатньо часу та місця для гри; забезпечувати дітей різноманітними іграшками та іншим ігровим матеріалом; збагачувати малюків яскравими різноманітними враженнями та позитивним життєвим досвідом; формувати належні ігрові вміння на кожному віковому етапі; вчити спілкуватися з ровесниками; бути уважними, чуйними, тактовними щодо своїх однолітків.

У багатьох батьків встає питання, коли і як розвивати творчі здатності дітей. Цікаво, що ні в кого не виникає подібного питання, коли маляти вчать говорити. З ним просто розмовляють від дня його народження, тобто заздалегідь створюють умови для розвитку мови

Точно так само й для розвитку творчих здібностей потрібно якомога раніше оточити дітей такою обстановкою й таким середовищем, які б стимулювали найрізноманітнішу творчу діяльність: приготувати кубики з буквами, абетку на стіні, папір і фарби-олівці для малювання, різноманітні карти й книги, спортивний інвентар (кільця, турніки, драбинки, канати та ін.), дістати з ящика татові інструменти, будівельні матеріали (кубики й цеглинки), пісок, вимірювальні прилади й багато чого іншого, загалом, все те, що дозволило б значно розширити світ дитини

Ви знаєте, що відбувається, якщо помістити самий звичайний огірок у розсіл? Правильно, він стає солоним. Точно також і з дітьми. Звичайно, навіть якщо не задаватися метою створення розвиваючого середовища, дитина однаково буде розвиватися. Різниця лише в тім, що в дитини, що має під руками більше стимулюючого  матеріалу, розвиток буде йти набагато більше динамічніше і різнобічно. Тому навіть просто створивши для дитини розвиваюче середовище й не особливо зосереджуючи на спеціальних заняттях, ви вже активізуєте процеси його творчого й інтелектуального розвитку

Отже, давайте спочатку пройдемося по конкретних ідеях, а потім виведемо загальні закономірності про те, як організувати розвиваюче середовище будинку

У будинку й стіни допомагають

Стіни - один із самих зручних способів розміщення інформації. От що пишуть Нікітіни в книзі «Ми й наші діти»: «Один професор, згадуючи дитинство, дивувався, з якою жвавістю й точністю він може представити малюнок на шпалерах у дитячій і навіть формі тріщин на білій стелі. Так чому ж, дивувався він, не дати для запам'ятовування "на все життя" таких згустків людських знань, якими є географічна карта або таблиця Менделєєва? Ці перші враження можуть мимоволі викликати зацікавленість до якоїсь області знання й навіть розвити певні здатності дитини.»

Поки дитина маленька, стіни краще прикрашати великими яскравими картинками. Під картинками можна зробити підпис – назва предмета, зображеного на картинці. Які картинки можна розміщати? Фотографії й картинки людей, рослин, овочів-фруктів, тварин, предметів домашнього побуту й т.д. У міру росту маляти, картинки переміняються – можна повісити географічні карти, карти тваринного й рослинного миру, алфавіт, цифри, геометричні фігури, схему сонячної системи й т.д. Можна підписувати предмети інтер'єра словами, як це рекомендує Доман.

Основна пернвага подібного способу розміщення інформації - те, що вона часто попадається дитині на очі й добре запам'ятовується. Зверніть увагу, що картинки обов'язково повинні бути більшими – дитина повинна добре їх бачити, не напружуючи зір. Картинки на стіні можна закріпити англійськими шпильками, заганяючи їх по саму голівку під шпалери або на скотч.

Монтессорі на кухні

Починати роботу з розвитку дрібної моторики краще із самого раннього віку. Уже грудному маляті можна масажувати пальчики, а старшим дітям можна вже пропонувати різні ігри для розвитку дрібної моторики. І для цього необов'язкові куплені монтессорі-матеріали, тому що величезну кількість розвиваючих ігор можна придумати за допомогою підручних засобів. І кухня в цьому плані – справжній скарб!

Що можна робити?

  1. На деко (лист для випічки) тонким шаром рівномірно насипаємо будь-яку дрібну крупу, проводимо пальчиком маляти по крупі. Вийде контрастна лінія. А тепер запропонуйте художникові малювати самостійно – дощик, крапки, хвилі й т.д.
  2. Насипаємо крупу в носок, і нехай дитина їх мацає. Можна зробити по 2 носки із гречкою, 2 з рисом, 2 із квасолею/горохом, 2 із цукром/зіллю - і нехай карапуз шукає парні носки.
  3. «Попелюшка». Сортуємо! Змішуємо велику крупу, наприклад квасоля й горох, і просимо маляти розсортувати. Або можна сортувати по кольорах, добре підійде в цьому плані ізюм – наприклад білий, коричневий і чорний. Гри із ситом: змішуємо рис і манку, показуємо маляті зернятка рису й крупинки манки й ставимо завдання: як вибрати звідси всі рисові зернятка?
  4. Насипаємо суміш у сито й просіваємо. Відділення однієї крупи від іншої схоже для дитини на фокус. Поясніть, чому так виходить, насипавши в сито, спочатку чисту манку, а потім рис. Дайте маляті самому проекспериментувати.
  5. Ставимо кілька ємностей (каструльок, більших чашок), в одну насипаємо крупу й даємо ложку-ополоник – нехай пересипає крупу сюди.
  6. Беремо ємність із вузьким горлечком і просовуємо туди фасолинки, горох або рис. Можна взяти пластмасову банку з-під масла, наклеїти на кришку мордочку, у місці рота зробити отвір і «погодувати» намальованого чоловічка.
  7. «Скарби». Закопуємо в тазик із крупою які-небудь скарби й нехай карапуз їх шукає.
  8. Експлуатуємо дитячу працю: учимо солити. Насипаємо солі й показуємо, як солити. Можна також грати з манкою або з піском у пісочниці.
  9. Поролонові губки, якими миють посуд – відмінний конструктор! Вони добре скріплюються й дозволяють побудувати всілякі башточки!
  10. Тісто - можна звичайне, а можна солоне (1склянка борошна:1склянка солі й небагато води). Місимо, розгортаємо, звертаємо рулетики, ліпимо пасочки і печиво. Із солоного тіста можна ліпити різні фігурки, а потім їх розфарбувати фарбами.
  11. И ще допомагаємо мамі - приносимо-подаємо картоплю, оббираємо цибулю, наводимо порядок у картопляних очищеннях, або влаштовуємо звуковий супровід, для чого юному музикантові буде потрібно кілька каструль і ложка:).
  12. Для юних квіткарів розстеляємо більшу клейонку, щоб потім було легше забрати наслідки. Насипаємо землі або пісок, ставимо горщики й даємо в руки лопатку або ложку – нехай насипає. Керамзит – помити й насипати в сітчастий мішечок (у таких іноді продають фрукти або деякі іграшки, наприклад), торкаємо й перекочуємо в ньому камінчики. І, звичайно, насипаємо їх у квіткові горщики. При бажанні можна посадити справжні квіти чи вазони

Заняття математикою вдома

Для того щоб заняття були ефективними, потрібно створити навколо дитини розвивальне середовище, наповнене завданнями на розвиток практичних навичок. Ось декілька ідей:

Разом з дитиною рахуйте кроки. Співайте пісеньки, читайте вірші, в яких зустрічаються числа. Розглядайте книжки із цифрами, читайте казки, оповідання, наприклад, «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка і семеро гномів» тощо. Перераховуйте предмети, підсумовуючи. Наприклад, «Один, два, три, чотири, п’ять — всього п’ять». Звертайтеся до дитини із проханням дати вам указану кількість предметів: «Дай-но мені, будь ласка, три цукерки» тощо. Ліпіть цифри з пластиліну, викладайте з паличок, намистинок, малюйте на папері, на снігу — так дитині легше буде запам’ятати графічний образ цифр. Грайте в ігри, де використовуються цифри та числа. Обговорюйте числа, що мають значення для дитини, наприклад, номер будинку, вік дитини, кількість членів сім’ї, вік братиків, сестричок тощо. Грайте в «Класики» на підлозі, на асфальті — нехай дитина стрибає по порядку від цифри до цифри. Співвідносьте число та кількість, наприклад, коли накриваєте на стіл, співвідносьте кількість тарілок, виделок, ложок з кількістю людей. Повсякденні побутові ситуації можуть стати маленькими уроками д математики. Усе це є дуже важливим і має стати невід’ємною складовою вашого життя.

Уміння батьків природним шляхом створювати ігрове середовище навколо своєї дитини сприятиме формуванню в неї інтересу до вивчення різних предметів у школі, адже вона в повсякденному житті, з одного боку, потребуватиме цих знань, а з іншого — матиме можливість їх застосовувати.

Отже, ігровий простір повинен сприяти розвитку орієнтовно-пізнавальній діяльності, що забезпечує засвоєння нових знань, формування розумових дій, розвиток провідних психічних процесів дитини; сприяти розвитку мовленнєвих, логіко-математичних, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних дошкільнят.

 

 

Консультація для батьків "Як впливають мультики на мовлення дітей?"

 

Нерідко батьки, щоб зайняти дитину, включають їй мультфільми. Мова йде не про розвиваючі мультики для найменших, а саме про мультиплікаційні фільми. На перший погляд в цьому немає нічого небезпечного, діти з радістю їх дивляться, адже вони яскраві, барвисті і музичні. Саме в цьому і виникає залежність, адже дитям не потрібно напружуватися при перегляді мультиків, вони відчувають позитивні емоції.

Часто буває таке, що дитина, виходячи грати на вулицю, починає говорити з друзями фразами з мультиків або ще гірше, починає наслідувати вигаданих персонажів. Адже є мультфільми, де герої постійно б'ються і не відчувають болю. Звичайно, дивитися на це дуже просто, весело та смішно, проте дитина може перенести це в реальне життя.

Лікарі та дитячі психологи вважають, що перегляд мультфільмів не варто починати раніше 2-х років.

Є певні часові норми перегляду мультфільмів:

  •  з 2-х років перегляд займає не більше 15-20 хвилин на день
  •  в 3-4 роки час перегляду до 1 години
  •  від 5 років і старше – перегляд до 2-х годин один раз на день.

Не рекомендується включати для перегляду розвиваючі мультики діткам з 10 місяців, так як можливе уповільнення природного розвитку, в тому числі й мови. Дитина замість того, щоб здобувати навички і пізнавати світ, сидить і дивиться мультики.

Фахівці досліджували вплив мультфільмів на психіку дітей і підтвердили їх розвиваючу, пізнавальну і виховну роль. За великим рахунком, вплив мультфільмів позначається позитивно на розвиток дитини.

Варто тільки серйозно і відповідально підходити до вибору переліку мультфільмів для перегляду малюкам.

Правильні мультфільми здатні:

· стати хорошими помічниками у вихованні. У деяких персонажів діти переймають манери поведінки, їх вміння взаємодіяти з навколишнім світом. Деякі вчать доброті, щирості, поступливості і співпереживання. Вчать не здаватися, боротися зі злом і справлятися з усіма труднощами;

· хороші мультфільми розвивають креативність дітей. При перегляді яскравих, неординарних картинок включається фантазія, нестандартне мислення і може бути початком творчості;

· розвивати мовлення. Слухаючи грамотне та красиве мовлення героїв мультфільмів, діти поповнюють свій лексичний запас і можуть у хорошому сенсі здивувати батьків деякими висловлюваннями та афоризмами;

· розвивати уяву, пам'ять і мислення дитини. Це відбувається в процесі сприйняття і аналізу того, що відбувається порівняння, встановлення логіки, послідовності подій, а також міркувань за підсумками переглянутого;

· пізнавати навколишні світ, з їх допомогою дитина може навчитися рахувати, читати, говорити іноземною мовою, вивчати геометричні фігури, кольори і отримувати різні енциклопедичні знання.

Але, не дивлячись на те, що плюсів досить багато, звичайний перегляд може негативно позначитися на дитині.

 

Багато мультфільмів надають і негативний вплив:

· надмірна агресія персонажів та сцени насильства. Під час сюжетів з бійками видно кров, демонструються вбивства та їх наслідки. Як правило, більшість головних героїв є агресивними і завдають шкоди своєму оточенню. Дуже часто діти наслідують головних героїв таких мультфільмів;

· добро і зло практично не розділяються, між ними в мультфільмах не існує певної межі. Досить часто позитивні персонажі вчиняють негативні дії щоб досягти благих цілей;

· відсутність в мультфільмах так званого інстинкту самозбереження персонажів, які підсвідомо підштовхують дітей до суїциду. Тобто, персонажі мультфільмів не відчувають біль, можуть по декілька разів помирати і знову з’являтися в епізодах. Після перегляду таких мультиків не можна гарантувати, що дитина не захоче перевірити на власному досвіді дії улюблених героїв, щоб повторити їх подвиги;

 

Пам’ятайте! Контролюйте той контент, який переглядають ваші діти, адже в багатьох мультфільмах та роликах персонажі використовують не зв’язне мовлення, а звуконаслідування. Наприклад, мультик «Баранчик Шон» несе в собі лише одноманітні звуки «бее»! Це негативно впливає на мовлення дитини, адже до 3 років у дитини має сформуватись фразове мовлення.

 

Безумовно, мультфільм мультфільму різниця. Багато залежить від сім'ї, в якій виховується і живе дитина. Не варто лишати дитину можливості дивитись мультики, бо це їй просто необхідно. Тобто, важливо відповідально ставитись до вибору мультиплікаційного матеріалу, пропонуючи увазі дитини лише добрі та повчальні мультики, які не містять сцен насильства, чи яскравих приладів девіантної поведінки, сприяють розвитку дитини.

 

Отже, щоб діти після перегляду мультфільмів вбирали в себе лише хороші приклади потрібно спілкуватися з дитиною, програвати весь хід подій і обговорювати побачене нею.

Пам'ятайте, що ні один мультфільм або передача не замінять живе людське спілкування.

 

ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Самооцінка — це оцінювання людиною самого себе, своїх можливостей, ставлення до себе. І складається таке ставлення, як мозаїка, з безлічі окремих шматочків.

За допомогою самооцінки здійснюється саморегуляція поведінки особистості. Людина в процесі спілкування постійно звіряє себе з еталоном і в залежності від результатів перевірки, залишається задоволена, або незадоволена, собою. Це «внутрішній манометр» особистості, показники якого свідчать про те, як вона себе оцінює, наскільки задоволена собою.

Дошкільний вік називають вершиною дитинства. Це особливий період в житті дитини. Саме в цей період у дитини з’являється інша логіка мислення. В дитячому садку вона здобуває не лише знання і вміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності, життєвий устрій дитини. З приходом дитини до дитячого садка відбувається перебудова всієї системи відносин дитини з дійсністю. В дитячому садку виникає нова структура відносин, система «дитина - дорослий».

Дошкільний вік передбачає ігрову та навчальну діяльність. А навчальна діяльність починається з оцінювання. Діти, орієнтуючись на оцінку вихователя, вважають себе і своїх товаришів хорошими чи не дуже хорошими, наділяючи представників кожної групи певними якостями. Оцінка успішності, по суті, є оцінкою особистості в цілому і визначає соціальний статус дитини.У добре встигаючих дітей в основному формується завищена самооцінка. У невстигаючих і дуже слабких дітей систематичні невдачі та низькі оцінки знижують впевненість у собі. Їх самооцінка розвивається своєрідно.

А.І.Ліпкіна, яка вивчала динаміку самооцінки дошкільників, виявила таку тенденцію: спочатку діти не погоджуються з позицією відстаючого, прагнуть зберегти високу самооцінку. Якщо їм запропонувати оцінити свою роботу, більшість з них оцінить її вищим балом, ніж вона заслуговує. При цьому вони орієнтуються не стільки на досягнуте, скільки на бажане: «Я ж не гірший за всіх, мене також можуть похвалити». У дітей із заниженою і низькою самооцінкою часто виникає почуття власної неповноцінності і навіть безнадійності. Стверджуючись в посильних для неї видах діяльності, дитина підтримує неадекватно завищену самооцінку компенсаторного характеру. Але навіть в тих випадках, коли діти компенсують свою низьку успішність успіхами в інших областях, почуття неповноцінності, прийняття позиції відстаючого ведуть до негативних наслідків.

 

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ, АБИ САМООЦІНКА ДИТИНИ БУЛА АДЕКВАТНОЮ

Не порівнювати дитину з іншими дітьми. Не сварити і не карати фізично. Частіше хвалити (за справу). Говорити про те, як ви її любите, й доводити свою любов реальними справами. Підтримувати малюка, якщо в нього щось не виходить, або він почав нову справу. Уникати фраз: «Ти робиш усе неправильно», «У тебе не виходить» тощо.

 

Художня література в освітньому процесі: сучасні технології

 

 

Актуальність проблеми оновлення методів роботи з літературними творами пояснюється місцем і ролю художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчаннядітей, зокрема її вплив на морально-духовне становлення особистості.

Виховна цінність літературного мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу як спрессованості типовості узагальнення життєвих явищ, створення художньої моделі реального світу. Ключовою для усвідомлення необхідност івдосконалення змісту й способів роботи з літературними творами є думка, що цей твір акумулює в собі величезні розвивальні й виховні можливості мистецтва, педагогіки і психології, які, протее можуть бути реалізовані лише за умови готовності дитини до його сприйняття й активної творчої співдії з персонажами твору чи середовищем, відображеним у ньому. Отже, виховний вплив літературного мистецтва стає важливим за умови забезпеченняа ктивного сприйняття твору, максимально-повного емоційного переживання й проживання подій, взаємин, почуттів, про які в ньомуйдеться.

Літературні твори можутьсприйматися дітьми по-різному — як джерело інформації, забава, інтелектуальне завдання, витві рмистецтва, повчальна соціальна ситуація, моральне правило.

Говорячи про літературні твори, ми в жодному разі не мінімізуємо значення й місце творів усної народної творчості. Фольклор — живодайне джерело художньої літератури, а фольклорні твори супроводжують життя дитини від самого народження. Казка як класичний зразок фольклору з її яскравим, романтичним зображенням світу, ідеалізацією позитивних героїв, захоплює й водночас навчає дітей основних законів соціуму.. Колоритна, яскрава мова казок викликає в уяві чудові образи, пробуджує фантазію. Повною мірою особливості фольклору проявляються й у малих формах: прислів'ях, приказках, загадках, гуморі. Прості й невеличкі за обсягом, вони дивують оригінальною будовою, широким використанням мовних виразних засобів.

Організацією сучасного освітнього процессу передбачено збільшення часу в освітньому процесі на ознайомлення з художньою літературою. Тож для забезпечення максимального педагогічного впливу слід вибудувати специфічну партитуру заняття, добирати доцільні методи  та прийоми саме з цим текстом.

Сучасна методика пропонуєбагатий спектр видів занять з ознайомлення з літературними творами. Їх можна типізувати за різними параметрами. Наприклад, за літературними жанрами. На окремих заняттях знайомимо дітей з малими фольклорними формами, представляємо ці твори дітям, як витвори мистецтва слова, коротко й доступно розповідаємо про їх виникнення, функціональне призначення, особливості побудови і т.п. На інших заняттях подаємо дітямказки. Заняття, на яких читаємо дошкільнятам оповідання, називаються живими історіями і супроводжуються здебільшого етичними бесідами. Особливе місце в ознайомленні з літературними творами посідають заняття з ознайомлення з поетичним словом.

Водночас літературні заняття розрізняються за основним видом художньо-мовленнєвої діяльності, який педагог застосовує на занятті. Так, літературний твір дітям читають чи  розповідають, і художньо-естетичне сприймання тексту буде основним видом діяльності на такому занятті. Основним видом художньої діяльності на інших заняттях може бути художня комунікація , тобто розмова вихователя з дітьми на основі прочитанного раніше твору. Подобається дітям такий вид заняття, як літературні творчі ігри, на яких дошкільнята стають співавторами казки чи розповіді, реалізують власну словесну творчість. Підсумкові заняття у формі літературних вікторин мають велике значення, оскільки дають змогу систематизувати здобутий раніше літературний досвід.

 

 

Сучасна методика досить гнучко підходить до організації літературних занять, на перший план ставить інтереси дітей.