Основними завданнями сучасного закладу дошкільної освіти є не тільки засвоєння дітей навчальної програми, але й закріплення її на фоні задоволення пізнавальних, естетичних і рухових вимог як для загального здоров'язбереження, так і , відповідно, формування інтелектуально та фізично гармонійно розвинутої особистості.

   Під дидактичною моделлю "навчання в русі" розуміємо комплекс методичних підходів, які під час проведення занять підпорядковані загальній меті оздоровчо-виховної освіти дітей, що реалізується послідовно, у динаміці розкриття змісту навчального матеріалу з опорою як на взаємозв'язок "педагог-дитина", так і "діти-педагогу", що загалом впливає на ефективність запам'ятовування дітьми нового матеріалу.

   Основою принципу моделі "навчання в русі"лежить створення педагогічного процесу, сприяючого розвитку творчої атмосфери під час засвоєння дітьми різного матеріалу, передбачених навчальною програмою для дітей різних вікових груп.

   Сутністю моделі "навчання в русі" є загально існуюча особливість пояснення нового навчального матеріалу на завершальній частині заняття, на якій, як правило, на фоні розумової втоми дітей спостерігається низький розумовий і руховий рівні активності.

   Вихователь творчо може використовувати різнобічні рухові завдання безпосередньо в різних видах навчальної діяльності. Підтримка та закріплення знань під час рухової дидактичної гри дає змогу залучити до процесу запам'ятовування не лише свідому память дитини, а й проміжне асоціативне мислення, що вдосконалює процеси моделювання образів- асоціацій змісту знань відповідно до  сутності інформації, яку надає педагог.

Під час установки на усвідомлене запам'ятовування базових сюжетів гри накладається мимовільне відтворення в пам'яті дитини змісту й сутності викладеного педагогом на занятті матеріалу та прагнення дитини відтворити певну структуру рухових дій, що означають правильну відповідь. У руховій дидактичній грі спостерігається мимовільне запам'ятовування й паралельно за рахунок виконання рухових дій відповідної спрямованності та фізичних вправ визначеної структури, знімається розумова втома, відбувається корекція зору, постави, покращується функція дихання, емоційний стан дитини. 

   Цілеспрямоване використання рухових методичних прийомів відповідно до тематики завдань математичного або мовного  матеріалу на фоні зміни або синхронного поєднання навчальної й рухової діяльності активізує мовлення не тільки безпосередньо під час гри, але і в побутових ситуаціях. Під час ігрової діяльності, поєднаної з використанням математичних знань, мовлення та рухів у дошкільників здійснюється у тісному взаємозв'язку між слуховим і руховим сприйняттям та, відповідно, мовленнєвим і руховим відтворенням. 

   Потрібно визначити такі значущі компоненти прояву інтересу у дітей до навчального матеріалу під час засвоєння його в поєднанні з рухами:

1) весело та привабливо за змістом і структурою;

2) легко сприймається та запам'ятовується зміст і сутність нового матеріалу;

3) стимулює до самостійності під час підбору і розв'язання поставлених педагогом рухових завдань.

   Застосувати нові знання під час заняття на основі впровадження  дидактичної методики "навчання в русі" можливо по-різному, залежно від професійної майстерності вихователя, його творчої та психоемоційної фантазії. 

Весна та літо  — чудова пора для ознайомлення з навколишнім світом. Цілими днями можна гуляти з дітьми на свіжому повітрі та спілкуватися з природою. Багато відкриттів можуть принести прості спостереження на прогулянці з дитиною.

Треба лише вміти споглядати навколишній світ за принципом «дивовижне поруч».

                                                            Тож як навчити дітей спостерігати?

Дотримуйтеся структури. Дітям дошкільного віку складно залишатися довго на одному місці й тривалий час концентрувати увагу. Тому для спостереження оберіть об’єкт, який їх зацікавить. Покажіть, як на основі запитання, проблеми або завдання можна сформулювати мету спостереження, визначити план дій, а після спостереження зробити висновок.

Фенологічні спостереження - це систематичне відстеження та розвитку природних явищ у різних порах року, таких як цвітіння рослин, поява листя, переліт птахів, танення снігу тощо.

Синоптичні -спостереження за станом погоди за допомогою різноманітних приладів, складання синоптичних календарів.

Астрономічні -з дитинства малюк починає цікавитися загадковим світом навколоземного простору, таємницями безмежного Космосу. Підростаючи, дитина все більше захоплюється можливістю пізнання й дослідження Всесвіту.

Зоологічні - формування знань поведінки тварин у природі, загальні характеристики тварини, фізіологічні особливості та роль тварин у житті людини.

Щоб дошкільники вчилися спостерігати самостійно, під час організованих

спостережень дотримуйтеся чітко визначеної структури:

1. мотивація  —попередньо ознайомте дітей з об’єктом або оберіть об’єкт з

незвичайними характеристиками. Відтак запропонуйте дітям ігрову,

дослідницьку або проблемну ситуацію, пов’язану з об’єктом спостереження;

2.мета  — використовуйте для постановки мети освітні ситуації або

приклади, які виникли в повсякденному житті.

3.план дій — навчайте дітей уже з чотирьох років складати елементарний

план спостереження.

4. дослідження об’єкта  — запропонуйте дітям самостійно поспостерігати за

об’єктом протягом хвилини. Це дасть змогу сформувати цілісний образ.

5. підсумок — спонукайте дітей узагальнювати результати спостереження.

Підсумок має відображати досягнення мети та бути зрозумілим для дітей.

Чітко формулюйте відкриття, фіксуйте результати та мотивуйте дітей

застосовувати отримані знання в самостійній діяльності.

                                                                    Враховуйте вікові особливості

Діти молодшого дошкільного віку охоче спостерігають за яскравими, рухомими об’єктами, особливо цікавий для них тваринний світ. Діти 3—4 років здатні під час спостережень виявити найяскравіші властивості об’єктів. Діти старшого дошкільного віку здатні визначати відмінні об’єкти спостереження, порівнювати їх між собою. Тому запропонуйте на основі

елементарного ігрового або практичного завдання визначити мету спостереження та відобразити об’єкт природи через образотворчу діяльність.Проводьте з п’ятирічними дітьми цикли спостережень. Під час них необхідно сформувати уявлення про розвиток тварин та рослин, особливості їхнього життя в різних сезонах, про взаємозв’язки у природі. У цей період діти

починають орієнтуватися на пізнавальні результати спостереження, тому пропонуйте їм формулювати результати відповідно до поставленої мети. Спонукайте старших дошкільників до самостійної пізнавально-дослідницької діяльності. Об’єкти для спостережень влітку: отруйні рослини, гриби як потенційно небезпечні; трави, кущі, дерева та процес їхнього розвитку; звірі, птахи, комахи та їхня поведінка; природні явища та погодні умови. Встановлюйте взаємозв’язки та робіть висновки. Формуйте в дітей уміння порівнювати, зіставляти, аналізувати та виявляти взаємозв’язки у природі. Використовуйте для цього порівняльні спостереження. Для них характерна наявність одразу двох-трьох об’єктів або явищ, станів того самого об’єкта в

різний час, які необхідно порівняти. Цей різновид спостереження дає змогудітям виявити відмінні та схожі риси об’єктів спостереження, особливості росту й розвитку рослин, тварин, сезонні зміни у природі тощо. Пограйте з дітьми у гру «Що було, а що стало». Кожному гравцю запропонуйте обрати власний природний об’єкт і поспостерігати за ним

протягом певного часу. Ним може бути гілка дерева, клумба, кущ, мурашник тощо. За результатами спостереження необхідно розповісти, що було на цьому місці взимку/навесні/восени та що можна побачити тут зараз. Результати спостережень фіксуйте за допомогою фотографій і  малюнків. Спонукайте дітей розповідати про результати спостереження за допомогою

мовленнєвої конструкції «Взимку…, а влітку…». Під час спостережень навчайте дітей встановлювати причиннонаслідкові

зв’язки, взаємозв’язки у природі, зіставляти факти, відновлювати цілісну картину за окремими фрагментами тощо.

                                                                          Фіксуйте результати

Щоб діти ліпше запам’ятовували інформацію та використовували її в повсякденному житті, фіксуйте разом із ними результати спостережень. Використовуйте для цього виражальні засоби різних видів мистецтва, які збагатять сприймання дітей і навчать їх передавати свої враження від спілкування з природою.

Спостереження як найважливіше джерело знань про природу сприяє розвитку в дітей важливого вміння — дивитися та бачити. Тож розвивайте в дошкільників спостережливість, допитливість, уміння порівнювати й аналізувати, встановлювати взаємозв’язки й  робити висновки. Навчайтеїх спілкуватися з природою та формуйте в них цікавість до спостережень.

Весна і літо – прекрасна пора року, що дарує нам чудову нагоду долу¬чити дітей до праці у природі, розширити їх природничі знання, навчити бачити красу навколишнього світу, любити та берегти його.Весною та влітку з дошкільниками можна здійснити багато цікавої та корисної роботи на квітнику та на городі.
За умови належної організації така робота не тільки є джерелом позитивних емоцій у дітей, а й сприяє їх інтелектуальному, духовному та фізичному розвитку.
Під час праці у квітнику, саду або на городі у дошкільників формуються практичні навички догляду за рослинами, а також розвива¬ються важливі інтелектуальні вміння. Зокрема, діти вчаться:
– планувати роботу;
– підбирати матеріали та інструменти, необхідні для вико¬нання певних дій;
– розподіляти у часі окремі етапи ро¬боти;
– розподіляти   функції   та   знаряддя праці між учасниками процесу;
– адекватно оцінювати результати ро¬боти тощо.
Посильна праця дітей на квітнику впливають на формування елементарних екологічних уявлень у дошкільників.
Робота на городі – це ще й можливість бачити результати своєї роботи. Спільна праця батьків та дітей на городі дає можливість навчитися відповідальності, сприяє формуванню трудових навичок і об’єднанню родини  і звичайно,  праця на свіжому повітрі сприяють збереженню та зміцненню здоров’я.
Ро¬бота в квітнику, зазвичай, викликає неабиякий інтерес у дітей. Під час догляду за рослинами на городі або у квітнику у дітей формується система знань про рослинний світ, зокрема:
– про його закономірності та розмаїття;
– про стадії розвитку рослин та їхню будову;
– про сезонні зміни у природі.
Праця у природі корисна і для фізичного розвитку дітей, адже вона потребує перебування на повітрі, сприяє зміцненню нервової системи, передбачає зміну видів діяльності, а отже — виконання та відпрацювання різних рухів тощо.
Праця дітей у квітнику, саду та на го¬роді має бути різноманітною, посильною та регулярною. Варто пам’ятати, що тіль¬ки різноманітна за змістом праця викли¬кає у дітей живий інтерес та бажання до¬лучитися до неї.
Завдання необхідно ускладнювати поступово. Фізичні зусилля, докладені дітьми для їх виконання, не повинні викли¬кати перевтому. Інакше у дітей виникне негативне ставлення до трудових завдань.
Знаряддя праці мають бути безпечні і відповідати віковим особливостям дітей. Не варто використовувати іграшковий інвентар — ним важко і незручно працювати.
Надзвичайно ефективним є поєднання спостережень за роз¬витком рослин з читанням художніх творів відповідної темати¬ки — віршів, казок та оповідань. Тематичні читання будуть доцільними й під час догляду за рослинами. Такий підхід дасть змогу розширити уявлення дітей про світ рослин.
Працюючи на городі з дошкільниками, батькам слід активно спілкуватися з ними — разом уважно розглядати рослини, визнача¬ти їхні властивості (колір, величину, форму), спільні та відмінні риси, пригадувати перебіг розвитку тої чи тої рослини тощо.
Добре сплановані квітники вдома надають  привабливості і навіть чарівності. Творчо і вдумливо підібрані    деко¬ративні рослини слугуватимуть багатим матеріалом для занять із ді¬тьми у природі. Догляд за квітником полягатиме у своєчасному прополюванні, поливі й розрихлюванні. Ця справа може здатися дошкільникам нудною та одноманітною. Тому, залуча¬ючи дитину до такої праці, важливо підтримувати її інтерес до землеробства у цілому. Дітям можна запропонувати чимало казкових сце¬наріїв виконання трудових завдань, зокрема:
– врятувати квіточку від спраги, напоївши її водичкою у спеку;
– звільнити квіточки від злих загарбників — бур’янів;
– підготувати для рослинок м’яку постіль — пухку земельку, щоб відпочивши, вони змогли зробити дітям цінні дарун¬ки — чудові квіточки.
Малятам буде цікавіше працювати, якщо у квітнику «жити¬муть», скажімо, керамічний зайчик або їжачок.
Дуже важливо змалку виховувати у дітей культуру пра¬ці. Скопуючи землю, поливаючи рослини або посипаючи доріжки піском, діти мають діяти акуратно, стежити, щоб одяг не забрудню¬вався, а ділянка, де вони працюють, залишалася охайною. Якщо ди¬тина забруднилася або перед нею постали труднощі у виконанні яко¬гось завдання, вона починає переживати через свою незграбність або неумілість, що може призвести до небажаних наслідків. Так, ди¬тина, яку спіткала невдача, намагатиметься уникати роботи, а це чи¬нить негативний вплив на виховання працьовитості.
Щоб запобігти таким випадкам, батьки мають завчасно по¬передити дітей про можливі помилки у діях, їх небажані наслідки та способи їх запобігання. Перш ніж розпочати працю, потрібно перевірити, чи вдягнули діти робочий одяг — фартушки, рукавич¬ки тощо. Коли діти набирають воду у відерця, варто нагадати, до якого рівня можна наливати її, щоб не розплескати на шляху до городу чи квітника. Слід завчасно підготувати все, що може зна¬добитися для прибирання, — совок, віник, ганчірку, рушник для витирання рук тощо. Якщо дитина через необережність припус¬титься помилки під час роботи, потрібні речі для її виправлення мають бути напохваті.
Керуючи процесом роботи, батьки мають привчати дітей пра¬цювати ретельно, спокійно, не відволікаючись. Це сприятиме вихо¬ванню у них охайності та виробленню вміння стежити за собою. І го¬ловне — у дітей розвиватиметься схильність до трудових зусиль. А цікаві методи робо¬ти з дошкільниками зроблять їх працю на городі та квітнику цікавою та емо-ційно насиченою.
 

Перш ніж знайомити дітей з творчими професіями, треба дати уявлення про те, що таке професія. Професія - це праця якій людина присвячує своє життя. А що ж таке творча професія? Якими якостями повинні володіти люди цих професій? Відповідаючи на ці питання ми здійснюємо перший етап ознайомлення дошкільників з професіями. Отже, творча професія - це професія, де людина втілює свою творчість, талант, майстерність. Які ж професії відносяться до творчим? Це: письменники, журналісти, артисти ( кіно, балету, театру, цирку), винахідники, художники, дизайнери, модельєри...Творча професія художник - це людина, яка створює красу, тому що вміє бачити красу навколо себе. При ознайомленні з професією художника ставиться декілька завдань: дати уявлення про умови, в яких працює художник. Вправляти в впізнавання і називання різних жанрів живопису ( портрет, пейзаж, натюрморт), образотворчих матеріалів ( акварель, гуаш, олійні фарби, полотно, пензлі, мольберт, палітра ). Якими ж якостями повинен володіти художник? Щоб стати справжнім художником потрібно тренувати руку, щоб проводити точні лінії олівцем, крейдою, вугіллям; тренувати очі, щоб розрізняти найтонші відтінки кольору; виховувати спостережливість, пам'ять, уява. Знайомство з професією художника відбувається за допомогою розглядання ілюстрацій, слайдів, читанні віршів, слуханням музики, спостереженням у природі. Важливим етапом у знайомстві з художником в пізнаванні жанрів живопису. У молодшій групі розглядаючи ілюстрації необхідно вимовляти слова «портрет», «натюрморт», «пейзаж». У старшому віці необхідно проводити тематичні екскурсії, ігри «Ми йдемо в музей», де діти знайомляться з творами мистецтва різних жанрів. Ознайомлення з професією художника - портретиста відбувається за кількома етапами:

На першому етапі: діти розглядають один одного, звертають увагу на очі, повіки, вії, ніс....

Наступний етап називається « Портрет мого друга» - найулюбленіший етап у дітей. Спочатку проводиться попередня робота: разом з дітьми підбираються репродукції картин відомих художників з портретами людей різних епох (щоб можна було розглянути і порівняти особи, різні зачіски, головні убори, одяг) і фотопортрети сучасних людей. Після розглядання та порівняння діти малюють своїх друзів - це цікавий процес, в якому діти відображають улюблені якості своїх друзів.

Останній етап більш складний, але і дуже цікавий. Діти малюють себе. Для зручності можна поставити дзеркало перед дитиною, щоб він добре бачив себе. Після цього можна влаштувати виставку, щоб діти ппізнали один одного.

При ознайомленні дітей з творчістю художників - ілюстраторів рекомендується організувати виставку книг з картинками і без, тим самим підвести дітей до розуміння значущості цієї професії. Запропонуйте дітям розглянути ілюстрації двох - трьох художників до однієї і тієї ж казки. Зверніть увагу дітей на те, що по різному художники зображують одних і тих же героїв. Спробуйте підвести дітей до розуміння того, що різні емоційні стани художники передають не тільки завдяки виразу обличчя, але і кольором, колоритом, де можна показати страх і радість, викликати почуття тривоги і відчуття щастя. Особливу увагу приділяйте контрасту. Запропонуйте дітям самим створити ілюстрації до творів.

Активні посилання на відео, які допоможуть у підготовці і проведенні занять:

https://youtu.be/e8ubhf7ht28

https://youtu.be/PRKq87KDxbc

https://youtu.be/9xpz2r7g_5E

       Дошкільне дитинство-саме той час коли варто залучати дитину до світу книги. Чинні освітні програми не передбачають ознайомлення дошкільнят з українськими письменниками. Твори, які пропонують для вивчення, давно застарілі. Нове покоління прагне нових героїв, якими можна захоплюватись, яких хочеться наслідувати.

       Тому пропонуємо вам, педагоги, видання яке є частиною Всеукраїнської акції #ЖивіПисьменники.

До роботи над матеріалами посібнка були залучені досвідчені та авторитетні фахівчині у галузі дитячої літератури й дошкільної педагогіки та психології.

ПОСИЛАННЯ НА ВИДАННЯ

https://uk.padlet.com/volegova2186/46-juwgeso6bq9l5p9i/wish/2634961170 

Основну частину інформації про оточуючий світ мозок людини отримує через зір. Зір є визначним у формуванні уявлень дитини про предмети та явища, їх ознаки, просторове взаємовідношення. За швидкістю та обсягом  сприйняття, око перевершує всі органи чуття людини. Суттєвою особливістю зорового сприйняття є те, що воно завжди здійснюється у  взаємозв’язку з іншими видами чутливості. На відміну від інших сенсорних систем, зоровий аналізатор генетично розвивається в тісному взаємозв’язку з мозком.

 Отже, роль зору у розвитку дитини неможливо перебільшити. 

                    Порушення у діяльності зорового аналізатора викликають у дитини труднощі у пізнавальній діяльності, обмежують її можливості. Таким чином, дитина отримує менше інформації про довкілля (як в кількісному, так і в якісному відношенні), порівняно з дітьми, що мають нормальний зір.

           До дітей з порушеннями зору належать різноманітні групи дошкільників з різною ступеню втрати зору, великою кількістю клінічних форм, етіології, патогенезу, з різною структурою та складом порушених функцій.

В залежності від структури дефекту і складу порушених функцій центральної нервової системи розрізняють дві основні групи дітей з різними формами аномального розвитку:

1. Діти, в яких порушення зорової системи не несе в собі інші недоліки розвитку центральної нервової системи;
2. Діти, в яких недорозвинення або порушення зору поєднується з іншими формами аномального розвитку, обумовленого вродженими дефектами органа зору, травмами мозку, наслідками перенесених органічних хвороб. До них відносяться діти з недорозвитком або порушенням інтелекту, з порушеннями мовлення; порушеннями або недорозвиненням слуху; з відхиленнями в розвитку рухової сфери; з порушеннями емоціонально-вольової сфери і поведінки; зі стійкими затримками темпів розвитку, обумовлених різною етіологією.   

  Таким чином в силу порушення діяльності зорового аналізатора у дітей, що мають порушення зору може проявлятись своєрідність мовленнєвого розвитку.Розлади мовлення дітей з порушеннями зору є складним дефектом, в якому простежуються певні зв’язки і взаємодія мовленнєвої та зорової недостатності.

        Мовленнєві порушення у дітей з зоровим дефектом різноманітні, складні за ступеню вираження, структурі і торкаються  мовлення як цілісної  системи, де саме мовленнєві порушення не є єдиним ядром мовленнєвої аномалії. Це пояснюється в значній мірі тим, що формування мовлення таких дітей відбувається в значно складніших умовах, ніж у дітей з нормальним зором. Серед них частіше  зустрічаються діти з вродженими формами зорової аномалії, що сприяє порушенню формування також і інших функцій, що мають безпосереднє відношення до створення мовлення.

слід враховувати, що різноманітні порушення мовлення, що виступають як дефект, обумовлені, в свою чергу, порушенням мовленнєвої системи. Своєрідність розвитку мовлення у дітей з порушеннями зору може виявлятись в відставанні формування мовленнєвих навиків, в накопиченні мовних засобів і чітких рухів. Причинами звуження сфери спілкування у дітей з порушеннями зору можуть бути наступні:

1) обмеження можливостей  наслідувальної діяльності;

 2) звуження пізнавального процесу;

 3) зменшення можливостей розвитку рухової сфери;

 4) навколишні умови виховання та спілкування. 

       У дітей з порушеннями зору обмежені візуальні можливості контролю за мовними і немовними засобами спілкування.

       Окрім того дефекти мовлення  гальмують психічний розвиток дитини з порушеннями зору, значно в більшій ступені порівняно з дитиною, яка має нормальний зір. Недоліки мовлення негативно впливають на  діяльність, обмежують і без того звужене коло спілкування дітей, що мають порушення зору, що ускладнює формування ряду якостей особистості або призводить до появи негативних властивостей.

       Логопедична робота з дітьми в яких порушений зір специфічна, комплексна, різнобічна, тому слід враховувати і аналізувати не тільки стан всіх компонентів мовленнєвої діяльності, а і стан їх зору та особливості сприймання цих дітей.